1. Тема уроку: Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планетиГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ РУХІВ ЗЕМЛІ В КОСМОСІ
    1. Показники руху Землі навколо своєї осі

    Період повного обертання Землі навколо своєї осі дорівнює 23 год 56 хв 04 с.

    Цей період часу заокруглили до 24 год і назвали добою.

    Осьовий рух нашої планети спрямований проти руху годинникової стрілки.

    Обертання Землі навколо осі має ряд географічних наслідків. Зокрема, воно вплинуло на формування сплющеної з полюсів форми Землі, спричиняє добові ритми в географічній оболонці, є причиною існування сили Коріоліса.

     

    Геоїд

    Одним з наслідків осьового обертання Землі є її куляста форма. Вимірювання її розмірів засвідчили, що через осьове обертання Земля на 21 км сплюснута біля полюсів, тобто її форма близька до еліпсоїда обертання. Середній діаметр Землі становить 12 750 км, а довжина її екватора дорівнює приблизно 40 000 км.

    Поверхня Землі не ідеально рівна, на ній є гори, рівнини, западини, і тому форму Землі не можна виразити у вигляді геометричної фігури.

    Форму нашої планети вчені назвали геоїдом, що в перекладі з грецької означає «землеподібна». Цей термін було запропоновано в 1873 р. німецьким фізиком Йоганном Лістінгом.

    Геоїд – геометричне тіло, що обмежене рівневою поверхнею морів та океанівза спокійного стану водних мас і уявно продовжене під материками таким чином, щоб напрями сил тяжіння перетинали її під прямим кутом. Поверхня геоїда незрівнянно гладкіша за фізичну поверхню планети.

    У той час, як рельєф Землі має коливання висот майже у 19 км (гора Джомолунгма, 8848 м – Маріанський жолоб, 11022 м), поверхня геоїда відхиляється від поверхні базового еліпсоїда обертання лише в межах ±100 м.

    Добова ритміка в географічній оболонці. 

    У зв’язку з рухами Землі в космосі географічній оболонці притаманна ритмічність.

    Ритмічність– повторюваність природних процесів та явищ у часі з певною періодичністю.

    Добова ритміка пов’язана з осьовим обертанням Землі. Її прикладами є зміна дня і ночі й, відповідно, створена людиною система відліку часу, зміна температури повітря протягом доби, морські припливи та відпливи тощо.

    Основні види часу.

    Оскільки Земля обертається навколо осі проти руху годинникової стрілки, світловий день настає зі сходу на захід. На сусідні меридіани промені Сонця падають під дещо іншим кутом. Час в усіх точках будь-якого одного меридіана – однаковий. Такий час називають місцевим.

    Місцевий час – середній сонячний час, виміряний на певному географічному меридіані.

    1. Місцевий час зумовлений географічною довготою точки.
    2. Чим східніше меридіан-тим раніше там  сходить Сонце.
    1. Чим більша різниця в географічній довготі, тим більша різниця в місцевому часі.
    2. Земля здійснює за добу (24 год)повний оберт навколо осі (360°); відповідно за 1 год Земля повертається на 15° (360°: 24 год), а за 4 хв – на 1°(60 хв: 15°).
    3. На кожний 1° довготи місцевий час змінюється на 4 хв: на схід зростає, а на західзменшується.
    4. Поясний час – час у межах одного часового поясу: місцевим часом користуватися незручно, був запроваджений поясний час. Для цього всю поверхню Землі поділили на 24 часові поясишириною приблизно по 15° довготи . Різниця в часі між сусідніми часовими поясами становить 1 год.
    5. За поясний час у межах усього поясу прийнято місцевий час меридіана, який проходить посередині поясу – середнього меридіана. На цьому меридіані поясний час збігається з місцевим, тому похибки в обчисленні часу немає. Що далі на захід і на схід до країв часового поясу, то похибка більша.
    6. За початок відліку загально прийнято пояс, середнім меридіаном якого є Гринвіч (0° довготи). Поясний час 0-го поясу називають всесвітнім часом (UT, від англ.Universal Time). Від 0-го поясу на схід час додається 1 год на кожний часовий пояс (додатне зміщення поясів, яке позначають додатними числами від +1 до +12), на захід – віднімається (від’ємне зміщення поясів, яке позначають від’єм-ними числами від –1 до –12). Під час руху з одного часового поясу в інший із заходу на схід стрілку годинника переводять на одну годину вперед, на захід – на одну годину назад. Над океаном, де немає постійних жителів, межі часових поясів проведено чітко за меридіанами через 15°.
    7. На суходолі межі поясів з меридіанами майже не збігаються, оскільки для зручності обчислення часу враховують кордони країн, а для великих країн – їх внутрішній адміністративно-територіальний поділ. Нині майже в 70 країнах світу, в т. ч. у більшості країн Європи, використовують літній час.

    На території України вперше його було запроваджено в 1981 р.

    10.Літній час – сезонний час, який встановлюється на певній території на літній період року й зазвичай різниться на 1 год від стандартного часу, прийнятого на цій території.

    1. Відповідно до рекомендацій Європейської економічної комісії ООН перехід на літній час відбувається в останню неділю березня о 3 год ночі пе-реведенням стрілки годинника на 1 год вперед, а скасовується в останню неділю жовтня о 4 год ночі переведенням стрілки годинника на 1 год назад.
    2. На Землі встановлена лінія зміни дат; вона проходить у Тихому океані від полюсу до полюсу приблизно по 180-му меридіану. По обидва боки від цієї лінії поясний час однаковий, а дати різні. Перетинаючи лінію зміни дат зі Східної півкулі в Західну, треба відняти 1 добу від дати, тобто один день повториться двічі. У разі перетину лінії зміни дат у зворот-ному напрямку 1 доба втрачається
    3. Сила Коріоліса. Через осьове обертання існує відхиляюча сила Землі – сила Коріоліса.

    Завдяки їй всі тіла, що рухаються паралельно поверхні планети (річки, повітряні маси, морські течії), у Північній півкулі відхиляються праворуч, у Південній – ліворуч. На лінії екватора відхиляючої сили немає. До полюсів дія сили Коріоліса посилюється .

    Яскравим прикладом дії сили Коріоліса є вплив на напрямок постійних вітрів та спричинених ними океанічних течій.

    Через відхиляючу силу Землі не збігаються напрямки руху повітряних мас у циклонах та антициклонах у Північній та Південній півкулях .

    Саме силою Коріоліса пояснюється втричі більший рівень зношеності правої рейки залізничної колії, ніж лівої.

    Орбітальний рух Землі:

    1. Земля рухається навколо Сонця із середньою швидкістю 30км/с, здійснюючи повний оберт приблизно за 365 діб і 6 год.
    2. Цей рух назвали орбітальним, або річним .
    3. Проте підраховувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним вважають рік, що має 365 діб.
    4. А із залишків часу в 6 год за 4 роки «набігає» зайва доба, яку додають до місяця лютого. Такий рік називають високосним.
    5. Географічним наслідком орбітального руху Землі є:  річна ритміка географічної оболонки:  закономірна зміні пір року; зміна висоти Сонця над горизонтом;  тривалость світлового дня; наявність на Землі поясів освітленості; формування сезонних вітрів мусонів; тощо.
    1. Домашне завдання:
      – Складіть алгоритми визначення різниці місцевого часу між двома пунктами
      на поверхні Землі та різниці поясного часу.
      – Визначте різницю поясного та місцевого часу між столицею нашої країни та
      столицями найбільш населених країн світу (Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія).
      Приклад:

    1.Київ –  другий часовий пояс; Париж – нульовий; різниця між ними – 2 години. Відповідь: поясний час у Парижі на 2 години меньш, ніж у Київі.

    1. Київ – 31 градус східної довготм; Париж – 2 градуса східної довготи; 31 – 2 =29 градусов; 29 *4=116 хв., або 1 год. 56хв. – різниця у місцевому часі

    Атлас ст.7 карта годинних поясів світу.

    -опрацюйте матеріал на ст.6 атласу щодо орбітального руху Землі.

    Рішення задач висилайте на адресу:

    tataizmail2020@gmail.com до 12 серпня.